Субота, 21.09.2019, 12:24
Вітаю Вас Гость | RSS

Меню сайту

Наша адреса:
с. Чорний Потік, 137
Іршавський р-н
Закарпатська обл.
90110

тел. (031 44) 37-234
Форма входу



Чорнопотіцька ЗОШ І-ІІІ ст.

Учителі природничо-математичного циклу

Виступ з проблемного питання

«Використання елементів проблемного навчання

для формування основних фізичних компетентностей учнів»

вчителя фізики, директора

Чорнопотіцької ЗОШ І-ІІІ ступенів

Глеби Яросави Іванівни ,2016 рік

      Природно,що кожен учитель,починаючи із перших днів своєї педагогічної діяльності,прагне здобути визнання у своїх колег,повагу в учнів та їх батьків.Тому кожен намагається використовувати новітні методи навчання,різноманітні засоби у викладанні фізики для досягнення триєдиної(дидактичної, виховної та розвивальної )мети.

      Фізика як наука дуже багатогранна.У кожної людини складаються свої стосунки з нею,для декого вона дуже приваблива і цікава,для інших –досить складна,ще хтось взагалі не цікавиться нею.Але абсолютно всі розуміють,що саме їй людина повинна завдячувати за ті блага цивілізації, які вона має.І попри це інтерес до глибокого вивчення предметів фізико-математичного циклу протягом останніх років значно знизився.Жоден випускник нашої школи за останні 5 років не виявив бажання складати ЗНО з фізики. Тому я вважаю, що одним із головних завдань учителя фізики є формування інтересу,на базі якого можна виховувати і розвивати особистість дитини, її здатність логічно,самостійно мислити , аналізувати інформацію,приймати рішення та відстоювати свою думку.

      Підвищити ефективність та якість навчання фізики поряд з інноваційними методиками викладання допоможе традиційний метод проблемного навчання, бо мислити людина починає, коли у неї виникає потреба щось зрозуміти. Усвідомлення дитиною того, що у відомому є щось невідоме спричиняє перетворення проблемної ситуації в задачу, яку він прагне розв’язати. Важливе значення в науці мають парадокси.Пояснення парадоксів має велике пізнавальне значення ,але ще важливіше ,особливо для учнів,самим знайти протиріччя. На уроках необхідно намагатися створити такі ситуації, завдяки яким можна помітити парадокс. Я не буду зупинятись на теоретичних концепціях, на типах дидактичних проблем, а наведу тільки декілька прикладів. Наприклад, під час вивчення теми “Будова речовини” в 7 класі, учням пропонується таке питання: ”У дві однакові мензурки наливаємо по 40 см3 спирту і води. Який об’єм повинна займати суміш, якщо те, що міститься у двох мензурках, злити в одну?” Учні без коливань відповідають ,що суміш повинна займати об’єм 80 см3. Але після змішування води і спирту суміші стало менше порівняно з сумою їх об’ємів до змішування. Як пояснити явище, яке ви спостерігаєте? Чому так сталося? Експеримент видається парадоксальним. Проблемна ситуація, яка виникла, сприяє підвищенню пізнавальної активності, й учні висувають свої пропозиції. У ході обговорення можливих варіантів розв’язання даної проблеми з’являється думка про внутрішню будову речовини.

     Проблеми повинні бути посильними, спиратись і на досвід, і на знання, які вже має дитина. Невичерпним джерелом для створення проблемних ситуацій є історичні матеріали,уривки з науково-популярної літератури, міжпредметні зв’язки. Під час вивчення закону збереження й перетворення енергії ставлю проблемне запитання: “Чи можна побудувати таку механічну машину, яка б працювала вічно, не отримуючи енергії зовні?” І далі мова йде про невдалі спроби розв’язання даної проблеми При вивченні в 8 класі теми “Прості механізм. «Золоте правило» механіки” пропоную учням розглянути титульну сторінку книги голандського вченого Симона Стевіна, виданої у 1586 році, на якій зображено малюнок з надписом : “Диво не є дивом”. Цей надпис можна розшифрувати так: дивись на цей малюнок і ти побачиш на перший погляд диво, а потім, після роздумів, ти знайдеш закон природи. На малюнку зображена похила площина, на якій рівномірно розподілено 14 важких , рівних за масою куль. Тут видно, що чотири кулі зрівноважуються двома кулями. Як пояснити це диво? Виникає парадокс, який пояснюється умовою рівноваги сил на похилій площині, яку сформував Симон Стевін. Але учні ще не мають достатніх знань для пояснення цього явища, тому вони включаються в процес мислення, який спрямований на розв’язання цієї задачі. Ще приклад. Цар Герон поставив знаменитому Архімеду таку задачу: не руйнуючи вінця, визначити ,скільки в ньому золота і скільки срібла? Давньогрецький механік Герон Олександрійський залишив нам опис пристрою, за допомогою якого єгипетські жерці обманювали народ, навіюючи йому віру в дива. На малюнку зображений металевий циліндр- жертовник, в якому запалюють вогонь, а під ним схований в підземеллі механізм, який приводить в рух двері храму. Коли розпалювали вогонь всередині жертовника, повітря внаслідок нагрівання стискало воду в посудині під підлогою. Із посудини вода витікала по трубці і виливалася у відро, яке , опускаючись, приводило в дію механізм,що відкривав двері.Захоплені глядачі бачили диво: як тільки на жертовнику загорівся вогонь, двері храму, під дією молитвжреця, відкривалися ніби самі по собі. На малюнку видно блок і важелі, які приводять в рух двері храму. При вивчені в 11 класі теорії відносності, світлових квантів пропоную учням подумки “простежити” рух двох фотонів, які летять назустріч один одному,пояснюю, що фотони не мають маси спокою, тому не взаємодіють між собою. Сила взаємодії їх дорівнює нулю. Таке твердження завжди викликає заперечення в учнів:”Фотони мають імпульс та енергію, тому можна говорити про масу руху”.Масу можна визначити за формулою: Тому маси фотонів мають взаємодіяти з силою Можна стверджувати, що фотони не взаємодіють, бо не змінюється їх швидкість .Виявляється, що закон Всесвітнього тяжіння зовсім не фундаментальний, а залежить від швидкості руху мас, які взаємодіють.

     Важливим етапом навчання є застосування знань в нестандартних ситуаціях, використання системи завдань: знайти помилки у твердженнях та у розвязках задач,скласти задачі за даними таблиці, за готовою формою, алгоритмом, залучає школярів до складання матеріалу для уроків.

     Накопичений досвід дозволяє зробити висновок про те, що проблемне навчання може запроваджуватися на всіх етапах уроку: і в процесі повторення навчального матеріалу, і під час закріплення, і на момент визначення домашнього завдання.